(no subject)

[ledi_diana]

Тихо так... Спят все. Собака спит и кошки. Где-то в дальней комнате тихой мышкой Санди сидит за компьютером. Я тут работаю одна, понимаешь. Во френдленту заглянула - тихо и пусто.
А те, кто не спит как с ума сошли. То пост о смерти, то о выживании в условиях каких-то катастроф.

Мне стало так не по себе. Созрел вдруг у меня тихий вопрос, который время от времени созревает у каждой ночной птицы

ЛЮДИ! ВЫ  ЕСТЬ? А  КТО  ЕСТЬ? АУУУУУ!!!

а то страшно...

Comments

[amin-77.livejournal.com]

Знов ви мене компліментите.
Тількі савер_аг і зробив зсилочку, ггг!

[diana-ledi.livejournal.com]

На неї я й нарвалась.
Але!
Ти ніколи не зустрічалась з таким явищем - коли твій пост примушує людей замислитись... Вони спочатку коментують твої слова, тоді йдуть до себе, й дають свій пост. Він не зовсім про твої слова, а просто - про те, що змусіло їх замислитись...
І дивишся - стрічка поступово стає такою... ну, як учора - похмурою.

[amin-77.livejournal.com]

Мені важко бути похмурою довго. І тому, осягнувши думкою ідею БП, я подала його в майже комічному ключі. Сподіваючись навпаки захистити своїх читачів від похмурої депресії, бо краще заздалегіть привчатися до цієї думки, але навіщо відразу падати духом??