(no subject)

Очень интересная тема, давно она меня цепляет.

КОМИКСЫ.

Я не знаю этого направления... ээээ... литературы?
Я правильно говорю? Комиксы ведь можно отнести к литературе?

Но, не зная этого направления, я всё же вижу его востребованность.
Нереализованную в нашей стране - востребованность.

Комікс – твір який з однаковим успіхом сприймають і діти, і дорослі. Комікс не гірше ніж кінофільм або мультик здатен передати людині образ героя та міст події. Але головна перевага коміксу – його собівартість. При нинішній ситуації в кінематографі, на масову появу українського аніме чи кінострічок сподіватися марно. В мистецтві ж коміксу може себе спробувати кожен хто вміє малювати. Далі – справа таланту, хисту та наполегливості. Нарешті комікс може стати і провідником до світу якісної літератури. Автор цих рядків якось сам спостерігав, як дитина відкрила для себе творчість Кіра Буличьова після перегляду коміксу «Перевал» (по роману «Поселення»).

Український комікс поки що, переважно перебуває в творчому андеграунді і розповсюджується шляхом самвидаву та інтернету. Проте існують винятки. Історія про козака Осу створена талантом Ігора Баранька спершу вийшла у світ французькою – її видало бельгійське видавництво. Твір помітили поляки, і він з’явився в польському варіанті. В Україні комікс спершу був виданий російською, проте шанувальники творчості художника здійняли вереск і видавець хутко забезпечив їх україномовною версією.

Саме з коміксами було пов’язано дві значні події в цьогорічному культурному житті України.

http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/16422.phtml

Стоит ли подавать детям (да и взрослым, чего уж там) такую украинизацию, "на пальцах"?
Нужно ли бить по простым и незамысловатым рецепторам, проторивая тропинку от простого к сложному?

... ну, не знаю. Но эти парни на картинках мне уже нравятся.