а роботу хоч змінили? чи навчились її любити?

я ніяк не доберу де те прекрасне місце, де можна так гарно жити і більше того, якщо і не стикатися з підлістю до себе (от пощастило людині), то залишатися байдужою до підлістю з іншими?
Може ця безмежна нірвана означає навпаки, загубити свою душу?