(no subject)
Jan. 13th, 2011 05:08 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ledi_dianaКілька слів від розумного хлопчика.
Для тих, хто ще не зрозумів - а шо це було?
Отримавши від народу умовний мандат на «наведення порядку», ці люди заходились наводити страх.
І то – на кого! Якби ж то тільки на своїх реальних, хоча вже й скинутих з коня, політичних опонентів. А Матіос, Білозерська, не кажучи вже про «терористів»-письменників… Яку небезпеку вони можуть становити для гегемонії Партії регіонів? Виникає враження, що ці люди – не досить відомі, щоб здійнявся занадто шкідливий для репутації влади галас, але й достатньо публічні, аби інформація про репресії розійшлася у відповідних колах, - обрані для того, щоб показати всім носіям несимпатичних владі поглядів: ніхто з них не може почуватися в безпеці, прийти можуть до кожного, на кожного щось знайдуть.
Влада виступає в ролі навіть не бандита, а озвірілого гопника, який, прагнучи продемонструвати свою зверхність «на районі», тицяє кулака під ніс кожному, хто насмілюється мати власну думку – «чё, сильно умный?».
... Для того, щоб зустрітися із цим кулаком, не треба бути активістом опозиційної партії, поширювати незручну для влади інформацію, виступати з критикою рішень президента та уряду, закликати до царевбивства у блозі. Достатньо, як у випадку Юрія Ноги та Марини Брацило, просто виділятися з-поміж навколишніх українською мовою чи інтересом до української історії, працювати в українському видавництві, а потім, можливо, буде достатньо поставити свічку в річницю Голодомору або колядувати на Різдво. Словом, за Орвелом, бути потенційним думкозлочинцем.
А що нинішні братки ні за здібностями, ні за можливостями не тягнуть на повноцінного Великого Брата, то й виходить у них безсистемно, неоковирно, часом недолуго.
http://osvita.telekritika.ua/material/1397
Для тих, хто ще не зрозумів - а шо це було?
Отримавши від народу умовний мандат на «наведення порядку», ці люди заходились наводити страх.
І то – на кого! Якби ж то тільки на своїх реальних, хоча вже й скинутих з коня, політичних опонентів. А Матіос, Білозерська, не кажучи вже про «терористів»-письменників… Яку небезпеку вони можуть становити для гегемонії Партії регіонів? Виникає враження, що ці люди – не досить відомі, щоб здійнявся занадто шкідливий для репутації влади галас, але й достатньо публічні, аби інформація про репресії розійшлася у відповідних колах, - обрані для того, щоб показати всім носіям несимпатичних владі поглядів: ніхто з них не може почуватися в безпеці, прийти можуть до кожного, на кожного щось знайдуть.
Влада виступає в ролі навіть не бандита, а озвірілого гопника, який, прагнучи продемонструвати свою зверхність «на районі», тицяє кулака під ніс кожному, хто насмілюється мати власну думку – «чё, сильно умный?».
... Для того, щоб зустрітися із цим кулаком, не треба бути активістом опозиційної партії, поширювати незручну для влади інформацію, виступати з критикою рішень президента та уряду, закликати до царевбивства у блозі. Достатньо, як у випадку Юрія Ноги та Марини Брацило, просто виділятися з-поміж навколишніх українською мовою чи інтересом до української історії, працювати в українському видавництві, а потім, можливо, буде достатньо поставити свічку в річницю Голодомору або колядувати на Різдво. Словом, за Орвелом, бути потенційним думкозлочинцем.
А що нинішні братки ні за здібностями, ні за можливостями не тягнуть на повноцінного Великого Брата, то й виходить у них безсистемно, неоковирно, часом недолуго.
http://osvita.telekritika.ua/material/1397
