ЗАРАЗ БУДЕ АМІНЬ
Sep. 28th, 2012 11:08 amПрекрасный пост от
ledilid
Сотні фраз із популярних радянських кінофільмів увійшли в нашу повсякденну мову, ставши приказками, а то й фразеологізмами - від "В Греції все є" до "Хто ж його посадить, він же пам'ятник?"
Шкода, що всі ці фразочки - російськомовні. З огляду на співвідношення фільмів, що "пішли гуляти в народ", це й не дивно.
Але ж прикро, чорт забирай, що українці не витворили свою власну, хай невелику, але "кінофразеологію". Адже підґрунтя в нас для цього є. Є й трохи улюблених народом україномовних фільмів (хай і незрівнянно менше, ніж російськомовних), є й чудові фразочки у цих фільмах.
Один із таких фільмів - "Пропала грамота". Для нас він - чи не найулюбленіший. Мабуть, не лише для нас.
Дмитро питає, чи хтось ще ввертає у розмовну фразочки з цього фільму.
Я, Я кажу!
Кажу:
- Купи коня!
- Купую.
- А що даси?
- Що маю.
Я кажу:
- Горілки пити не будемо.
А мені відповідають:
- Трішечки... Але відро.
А я тоді:
- І бочечку пива.
І - хором:
- Танцювааааааала риба з раком, риба з раком...
«Пропала грамота», що пролежала «на полиці» 15 років, залишається одним iз найулюбленіших фільмів українців і святкує 40–річчя
«Заходить старий Івченко, батько режисера, й каже: «Хлопці, ви — гарні хлопці. Дивіться, це перший і останній фільм з оселедцями. Більше такого кіна не буде. Так що будьте серйозними та обережними — не пропийте його»... Так у 1972–му на Полтавщині почалися зйомки «Пропалої грамоти»...
звідси http://ledilid.livejournal.com/710071.html
там купа роликів з фільму і цікаві інтерв"ю
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Сотні фраз із популярних радянських кінофільмів увійшли в нашу повсякденну мову, ставши приказками, а то й фразеологізмами - від "В Греції все є" до "Хто ж його посадить, він же пам'ятник?"
Шкода, що всі ці фразочки - російськомовні. З огляду на співвідношення фільмів, що "пішли гуляти в народ", це й не дивно.
Але ж прикро, чорт забирай, що українці не витворили свою власну, хай невелику, але "кінофразеологію". Адже підґрунтя в нас для цього є. Є й трохи улюблених народом україномовних фільмів (хай і незрівнянно менше, ніж російськомовних), є й чудові фразочки у цих фільмах.
Один із таких фільмів - "Пропала грамота". Для нас він - чи не найулюбленіший. Мабуть, не лише для нас.
Дмитро питає, чи хтось ще ввертає у розмовну фразочки з цього фільму.
Я, Я кажу!
Кажу:
- Купи коня!
- Купую.
- А що даси?
- Що маю.
Я кажу:
- Горілки пити не будемо.
А мені відповідають:
- Трішечки... Але відро.
А я тоді:
- І бочечку пива.
І - хором:
- Танцювааааааала риба з раком, риба з раком...
«Пропала грамота», що пролежала «на полиці» 15 років, залишається одним iз найулюбленіших фільмів українців і святкує 40–річчя
«Заходить старий Івченко, батько режисера, й каже: «Хлопці, ви — гарні хлопці. Дивіться, це перший і останній фільм з оселедцями. Більше такого кіна не буде. Так що будьте серйозними та обережними — не пропийте його»... Так у 1972–му на Полтавщині почалися зйомки «Пропалої грамоти»...
звідси http://ledilid.livejournal.com/710071.html
там купа роликів з фільму і цікаві інтерв"ю